ПАВУК АНДРЕЯ

Член Закарпатської організації Національної спілки художників України (2015 р.), входить до складу Товариства словацьких митців.

Андрея Павук народилась 31 серпня 1973 року в Ужгороді. Ще маленькою дівчинкою понад усе вподобала малювання. Батько Андреї, маючи творчі здібності, був художником-аматором. У шкільному віці майбутня мисткиня відвідувала відому образотворчу студію Золтана Баконія.

Після закінчення восьмого класу, не вагаючись, вступила в Ужгородське училище декоративно-прикладного мистецтва, де навчалася на відділі «художня кераміка» до 1994 року. Вагомий вклад у формування молодої художниці внесли талановиті педагоги Людмила Аверкієва та Іван Маснюк. Після училища працювала за фахом в товаристві «Єврокарпати», розмальовуючи вироби з кераміки та порцеляни.

Згодом, через декілька років, вступає на відділення художньої кераміки у Львівську національну академію мистецтв, яку закінчила у 2007 році з дипломом магістра. Викладачем, який допоміг художниці набути фахових знань та вдосконалити майстерність, став Степан Андрусів.

Полюбляючи кераміку, в якій можна виразити творчі ідеї в скульптурах малої пластики за допомогою форми, мисткиня також серйозно зацікавилася живописом та графікою. Творчість корифеїв закарпатської школи надихала її. Художниця усвідомила, що малярство допоможе краще відтворити враження, думки, хвилюючі теми. На полотнах вона зможе висловлюватися за допомогою кольору, гри відтінків, зміни технік виконання.

Починалося все з натюрмортів, пейзажів – жанр, який авторка обожнює, надихаючись природою Карпат. Їй не байдужа анімалістика – Андрея часто як в кераміці, так і в живописі звертається до образів птахів і тварин. Художниця перебуває у творчому пошуку, працює в різних стилях та техніках, експериментує, самовдосконалюється. Своїм кредо вважає вислів відомого німецького художника і вченого Альбрехта Дюрера: «Прегарне збирають з багатьох гарних речей, подібно до того, як із багатьох квітів збирається мед». Манера її письма експресивна, гама кольорів багата й насичена, тональний діапазон широкий.

Нині у творчості мисткині настав період творів із філософським звучанням, стриманої, монохромної гами, звернення до міфологічних, біблейних образів.

Примітною є робота авторки «Фантом» (2017 р.), на якій зображений старий міст, що колись мав значення та був потрібний людям, а тепер залишився осторонь виру життя й доживає свій вік у тузі за минулим. Історія мосту проводить паралель із непростою долею людини, яка перебуває в забутті, але її ще підтримують спогади.

Свою творчість художниця поєднує з педагогічною діяльністю. З 2007 року працює в коледжі мистецтв ім. А. Ерделі, де викладає скульптуру та живопис. Водночас, до 2010 року, спеціальні дисципліни вела в Закарпатському художньому інституті.

Мисткиня – учасниця колективних виставок а також провела чотири персональні: дві в 2013 році в Пряшеві та Кошицях (Словаччина), у 2015 та в 2018 роках в Ужгороді – в Центрі словацької культури та у Генеральному консульстві Словацької Республіки.

Текст: Людмила Козловська
© Культурно-мистецька фундація Brovdi Art