ДЕРЕВ'ЯНІ ЦЕРКВИ У ТВОРАХ ЗАКАРПАТСЬКИХ ХУДОЖНИКІВ

08

червня

2017

Дерев'яні церкви Закарпаття є частиною ареалу дерев'яного будівництва Карпат, який, у свою чергу, належить до великого материка української церковної архітектури – східної частини європейського культурного простору.

Ще й сьогодні, після нищень ХХ століття, в Україні налічується близько 2500 дерев'яних церков, абсолютна більшість яких зосереджена на Західній Україні й особливо в Карпатах. За довгі століття народного будівництва викристалізувалися форми споруд і способи конструювання, які інакше, ніж геніальними, не назвеш. Покоління невідомих майстрів зуміли розкрити красу дерева як матеріалу, дати йому нове життя у своїх досконалих творах, гармонійно узгодити творчий задум із функцією, конструкцією та середовищем.

Закарпатська область – це єдина територія в Карпатах, де крім власних стилів представлені стилі дерев'яних церков усіх суміжних українських і зарубіжних земель. Це край найбільшого розмаїття дерев'яних архітектурних форм. Тут найдовше в Європі, буквально до середини ХХ століття, тривало традиційне церковне будівництво з дерева, аж поки не було перерване комуністичним режимом.

Нині на Закарпатті налічується понад 100 дерев'яних церков, 67 із яких є стародавніми. Традиційно розрізняють п'ять стилів закарпатських дерев'яних церков, три з яких – лемківський, бойківський та гуцульський – названі за іменами етнографічних груп українців Карпат, а церкви з бароковими та готичними рисами засвідчують західні впливи. Найдавніші церкви в Середньому Водяному (Рахівський район) і Колодному (Тячівщина) датують, відповідно, 1428 і 1470 роками. Останні традиційні дерев'яні церкви в Кужбиях (Міжгірський район) і Перехресному (Воловецький район) були збудовані у 1937 і 1947 роках. Дерев’яні храми Закарпаття отримали загальносвітову оцінку. У 2013 році два з них – у селі Ужок (Великоберезнянський районі) і селищі Ясіня (Рахівський район), були внесені у числі 8 дерев'яних церков України у Список світової спадщини ЮНЕСКО.

Дерев'яні церкви як унікальна і самобутня частина крайового культурно-історичного простору завжди приваблювали й надихали закарпатських художників. Ці безцінні творіння народної сакральної архітектури увіковічені на полотнах чи не всіх відомих художників Закарпаття: Йосипа Бокшая, Адальберта Ерделі, Федора Манайла, Золтана Шолтеса, Андрія Коцки, Ернеста Контратовича, Антона Кашшая, Василя Габди, Юрія Герца, В’ячеслава Приходька, Івана Шутєва, Івана Ілька, Володимира Микити, Василя Скакандія, Василя Свалявчика, Тараса Данилича, Антона Ковача та багатьох інших.   

Текст: Михайло Сирохман