ВОЙТОВИЧ ІВАНКА

Народилася 31 травня 1976 року в Ужгороді у родині відомих художників – Івана та Надії Дідиків. Саме батьки та те творче середовище, в якому росла дівчина, мали значний  вплив на формування її естетичних поглядів та бажання стати митцем. Навчалася в Ужгородському коледжі мистецтв ім. А. Ерделі та Львівській академії мистецтв.

Твори Іванки абсолютно впізнавані і відрізняються екстравагантністю та індивідуальною манерою. Натюрморт мисткиня вважає одним із своїх улюблених жанрів. «Через нього я намагаюся передати присутність людини: вона щойно тут була, на хвильку відлучилася, кава ще гаряча, погарчик вина щойно поставлений на стіл. У цих буденних дрібничках завжди присутня людина. Часто малюю свої улюблені квіти, речі, предмети. Вони все одно випромінюють енергетику господаря, навіть якщо його і нема на полотні», – зазначає авторка.

Як відзначають мистецтвознавці, позитивізм, що присутній у творчості Іванки, надає її творам особливої інтер’єрності та елегантності. Сама мисткиня теж про це говорить: «Мої роботи ніколи не несуть смутку. А якщо і є лірика, то вона – світла. Мета моєї творчості – нести позитивний настрій. Ніколи не малюю у пригніченому стані чи роздратована».

Активний творчий шлях розпочала з 1993 року – з виставки «III ХО» в Ужгороді. З 2000 року – автор та куратор багатьох неординарних проектів – «На жовтому столі…», «Жіночі примхи», «Приборкання Ероса» та «Екстаз – вихід за межі повсякденності» авторства Олександра Войтовича.

Учасниця численних експозицій в Ужгороді, Львові, Тернополі, Будапешті, Бухаресті, Барселоні, а також у містах Словаччини, Польщі, Австрії та Німеччини. Учасниця багатьох міжнародних пленерів.

Роботи мисткині зберігаються у музеях та численних приватних колекціях.