МАНАЙЛО ІВАН

У 1966 р. закінчив художньо-педагогічний факультет Київського художнього інституту. У 1968 – 1973 рр. працював у художньому фонді Закарпатського відділення спілки художників. З 1966 р. – викладач, а з 1973 по 1985 рік – директор Ужгородського училища декоративно-прикладного мистецтва. Серед його учнів відомі постаті закарпатського мистецтва – А. Медвецька, В. Свалявчик, Н. Борецька-Грабар, О. Долгош-Сопко, О. Лукач, М. Берец, В. Павлишин, О. Мондич, О. Малеш, М. Приймич, Л. Приймич, А. Ковач, В. Черепаня, І. Молнар. З 1961 р. учасник обласних, всеукраїнських, зарубіжних художніх виставок. Провів майже десяток персональних виставок. Ініціатор та організатор створення меморіального будинку-музею Федора Манайла (1981 р.). Один із засновників і перший голова Об’єднання професійних художників Закарпаття (1990 – 1993 рр.). Менеджер Міжнародної асоціації «Інтерарт» (1989 – 1993 рр.).

У 1998 переїжджає в Угорщину, де веде активну творчу і виставкову діяльність, бере участь у роботі культурного Товариства русинів Угорщини. Основні галузі творчості художника: станковий і монументальний живопис. Володіючи оригінальною манерою письма, активно експериментував у різних стилях – від кубізму до реалізму.

Його мистецька спадщина представлена майже усіма жанрами. Художнику були під силу поліфонічні живописні портрети, багатофігурні композиції. У пейзажах глибоко проникав своїми експресивними візіями у скарби природи та приховані магічні сили Карпатської землі. Відзначився одухотвореними камерними натюрмортами. Значних успіхів досяг у графічному мистецтві. Незвичні декоративні ефекти, створені шляхом поділу на фрагменти живописних площин у полотнах художника перегукуються з шедеврами модерну в музиці. Асоціації образів і звуків покликали до життя цілу серію його живописних творів, присвячену музиці різних композиторів. Твори художника зберігаються у музеях та приватних колекціях України, Угорщини, Чехії, Словаччини, Грузії, Росії, Хорватії, Австрії, Німеччини.