ЧУВАЛОВА ТЕРЕЗІЯ

живописець, графік, художник декоративно-прикладного мистецтва (текстиль), а саме – майстер гобелену. Член Національної спілки художників України (1977).

Народилася  в Ужгороді в сім’ї вчителів. Рідна сестра Терезії Едіта Медвецька також дуже відома закарпатська художниця. Знайомство з образотворчим мистецтвом розпочалось із художньої студії Золтана Баконія, яку Терезія відвідувала в підлітковому віці. Згодом вищу художню освіту здобула в 1968 році у Львівському державному інституті прикладного мистецтва, закінчила факультет художнього ткацтва. Великий вплив на її творчість мали викладачі кафедри Є. Мисько, Р. Сельський, В. Монастирський.  Зацікавленість до ткацтва гобеленів проявила ще у студентські роки. Студіює народні вишивки та крої, гуцульські ліжники, які тільки різновидом техніки виконання відрізнялися від сучасного гобелена. Роман Сельський підтримав творчі пошуки студентки і невдовзі зявився перший великий твір і разом з тим дипломна робота Терезії – гобелен «Рідне Закарпаття», який був відзначений спеціальною грамотою на всесоюзній виставці ВДНГ 1968 року.

З 1969 року працює в закарпатських майстернях Художфонду України. Створює безліч ескізів і кроїв, за якими виготовлено багато концертних костюмів для хорових ансамблів області. В той самий час художниця стала брати участь спочатку в обласних, потім у всеукраїнських та всесоюзних виставках.

Терезія Чувалова – художник декоративно-прикладного та монументального мистецтва. У доробку мисткині плакати, мозаїчні панно, декоративні композиції (серія «Знаки зодіака»), роботи з текстилем, дизайнерські розробки для декорування приміщень. З-під рук майстрині вийшли численні ліжники, гобелени («Літо», «Музиканти»), вона розробила численні ескізи для килимів, гобеленів тощо.

Варто відзначити монументальний гобелен-триптих «Сучасний театр», який був виготовлений для Закарпатського музично-драматичного театру в 1987 році, площа композиції складає 48 (!) квадратних метрів, у гобелені налічується 519 кольорів.

Додатково творчі задуми художниця втілила в смальтовій мозаїці з шести елементів «За мотивами казок» 1982 р. для Ужгородської міської дитячої бібліотеки.

Серед живопису переважають натюрморти та портрети, виконані з певною декоративністю, чудовим відчуттям кольору та композиційним рішенням.  

З 1969 року брала участь у більш ніж 50 виставках, як обласних, всеукраїнських, так і всесоюзних. Персональна ж виставка майстрині відбулася у 1977 р. в Ужгороді.

Олександр Нікітчук