Берегі Самуель

Самуель Берегі народився в м. Мукачево у 1876 році. Навчався у Мукачівській єврейській гімназії, Будапештській школі взірцевого малюнка та Мюнхенській «вільній» школі Шимона Голлоші. Після закінчення навчання його полотна експонувалися протягом певного часу у майстерні Брука Лайоша (Lajos Bruck), а також у картинній галереї в Будапешті.

Самуель володів різними техніками образотворчого письма: олійним живописом, графікою, аквареллю. Найчастіше зустрічаються виконані ним портрети та фігурально-жанрові композиції, менше натюрморти та пейзажі.  За стилістикою виконання творчість митця можна умовно поділити на два напрями – салонний та живопис соціального сюжетного спрямування. Салонний живопис митця характеризується скрупульозною деталізацією образів, сентиментальністю, описовою солодкуватістю та помпезністю. Героями цих картин є дворяни, графи, вінценосні особи, які невимушено проводять час за читанням книг, перегляданням листів, грою в шахи, і це все вписано у барокові, багаті та пишні інтер’єри палаців. Виконані картини в золотих та багряно-червоних кольорових тонах. Очевидно, що роботи такого жанру були дуже популярні й непогано купувалися пересічним обивателем середнього класу. З іншого боку, присутні в його доробку й зображення звичайних людей із небагатого прошарку та різних етнічних груп Закарпаття, а це – портрети, життєві карикатури, дружні шаржі. Також дуже широко художником висвітлювалася тема повсякденного життя єврейської громади краю.

Адальберт Ерделі у своєму щоденнику пише про художника наступне: «Берегі Шаму – людина-серце, людина-митець, відданий красі. У товаристві дотепний, не здатний нікого образити. За характером він був безпосередній, по-богемному люб’язний. Життя примусило його малювати портрети померлих бабусь і дідусів, та його бачення було дуже свіже і живописне, що доводить велика кількість намальованих ним у Мюнхені постатей, сповнених життя, які, однак, ніколи не потраплять на очі публіки і, можливо, я єдиний, хто бачив ці твори у Мюнхені. Він намалював їх для чудових інтер’єрів маєтку Шляйсгайм. Судити про його творчість, зважаючи лише на його чудові дотепні карикатури і жіночі портрети, було б хибно. Шаму був чарівний художник».

Точної дати смерті митця немає, але достеменно відомо про те, що зник він за часів Голокосту: в 1941 році було знищено близько 15000 закарпатських євреїв, а в 1944 році цифра людських жертв режиму становила близько ста тисяч. Останні відомості про художника нам дає його близький друг – художник та педагог Іштван Кутлан із Фанчикова, що у Виноградівському районі Закарпаття. У своїх спогадах Іштван згадує, що приїхав до Мукачева відвідати Берегі, й коли підходив до будинку товариша, помітив на фасаді жовту зірку Давида, така сама зірка була на піджаку митця. Жандарми стояли неподалік. Тоді художники бачилися востаннє. Невдовзі відомого і шанованого художника-портретиста закрили в гетто й депортували.

Твори митця, а саме – «Портрет письменника Ураеля Метеора» (1907) та «Портрет художника Мункачі» (1909) зберігаються в Закарпатському обласному музеї ім. Й. Бокшая в Ужгороді.

Олександр Нікітчук