«Сервус, пане Воргол»: в Ужгороді відкрили виставку репродукцій найвідоміших творів художника

05

серпня

2017

5 серпня 2017 р. Ужгород вдруге вшанував знаменитого земляка художника Енді Воргола і вдруге погрівся у променях його слави. 

Вперше це сталося 28 жовтня 2016 року, коли в місті було відкрито нестандартно виконаний пам'ятник Ворголу авторства ужгородського скульптора Михайла Колодка, який, щоправда, ще в грудні 2014 року встановив у місті міні-фігурку художника. 5-го ж серпня в селі Минай поблизу Ужгорода відкрили площу Енді Воргола, й того ж дня в приміщенні адміністрації на площі Народній відкрили виставку репродукцій найвідоміших творів художника.

Давніше вшановано Енді Воргола у місті Межилабірці (історичне Закарпаття, нині Словаччина), де створено його музей, а неподалік від міста – сільце Микова, звідки у 1920-х роках емігрували у США його батьки – русини-українці Андрій та Юлія Вархоли (відомо, що мама Енді не опанувала належним чином англійської і спілкувалася з сином рідною говіркою). Майбутній батько поп-арту народився 6 серпня 1928 року в Пітсбурзі – місті закарпатських емігрантів. Йому судилося стати однією з провідних фігур у світовому мистецтві. Напевно, слід завдячувати дивовижній інтуїції, що провела художника через світ реклами й комерції й дозволила йому усвідомити процеси маскультури і нестандартно побачити стандартне, трансформувати тиражоване в нову якість засобами того ж таки тиражування, що наподібнює промислове виробництво предметів. З'являються «ікони» епохи масового споживацтва, серійні предмети перетворюються на твори мистецтва засобами репродукування в різних кольорових вирішеннях, стереотипи суспільного буття підносяться на рівень легенди. Величезний доробок Воргола – це постійні експерименти, прагнення несподіваних вирішень у найрізноманітніших мистецтвах – від живопису, ілюстрації, дизайну, скульптури до кіна, письменництва, режисерської та продюсерської діяльності.

Минайці звикнуть до нової назви – слід вписуватися у світовий контекст, а Енді Воргол – це пряма прописка в світі. Зрештою, саме в Ужгороді в 1990-х роках під назвою «поп-транс» відбувся, можливо, останній в ХХ столітті сплеск поп-арту, а один із його лідерів дивовижно схожий на самого Енді.

Текст: Михайло Сирохман

Фото: Олександр Нікітчук