В Ужгороді презентували книгу Михайла Сирохмана «Павло Бедзір»

07

грудня

2018

5 грудня 2018 року в Ужгороді презентували видання про непересічного представника закарпатської школи живопису Павла Бедзіра. Автор – мистецтвознавець Михайло Сирохман, а друком книга вийшла у видавництві Олександри Гаркуші.

Художник-авангардист, чия творчість не схожа на жодного закарпатського митця, винайшов власну форму викладу. Він довго був «не на часі», однак його творчість високо оцінюють не тільки в нас, але й у Києві, і за кордоном.

Матеріали для книги збирали впродовж багатьох років. «Цей діамант, цю особистість та харизму Павла Бедзіра надовго загубили в щілині часу. Вихід цієї книги – це апофеоз, що допоможе відтерти від бруду й пилу часу той загублений дорогоцінний камінь», – влучно відзначила видавець книжки Олександра Гаркуша.

Автор видання Михайло Сирохман зауважив: «Павло Бедзір – це частина мого життя, це близько 30 років спілкування. Він не збирався бути вчителем, але він став учителем. Бедзір щиро роздавав усе, що мав. Про нього існує кілька правд, і те, що я написав – це суб’єктивна правда, моя правда. Але моя суб’єктивність є водночас об’єктивністю. Не випадало писати про нього традиційно: важливо було знайти форму викладу. Я перемежовую розділи монологами самого Бедзіра, які зафіксували журналісти. Я не хотів робити якесь мистецтвознавство з того – я хотів показати людину, яку знав і любив».

Видання складається з двох розділів: перший містить детальну біографію (народження, юність, відомості про родину, дружину Єлізавету Кремницьку, яка зіграла вагому роль становленні й формуванні митця, його друзів, тиск Радянського союзу), а другий присвячений творчості Майстра – це графіка і навіть такий рідкісний, але неймовірно професійний живопис, а також оп-арт – блокнотна серія.

«Він був одним із тих андеграундних художників, хто працював у підпіллі, не мав можливості показувати свої роботи на загал і таким чином виховувати молоде покоління. Творчість Павла Бедзіра досить складно сприймалася, бо він був графіком – не малював у кольорі. Він казав, що графіка дозволяє розкриватися глибше», – розповів сучасник митця Павло Ковач.

Видання книги «Павло Бедзір», впевнені присутні, стане початком відновлення імені митця в пам’яті сучасників. У найближчі ж роки сподіваються й на появу меморіального музею Павла Бедзіра.

Фото: Наталія Павлик
© Культурно-мистецька фундація Brovdi Art