Sample pic

Прощавай, зброє! Привіт, "Квітко Полонини!"

02
жовтня

2018

Прощавай, зброє! Привіт, "Квітко Полонини!"

П’ятий ювілейний Міжнародний скульптурний симпозіум проходив із 17 по 30 вересня 2018 року в селищі Солочин Закарпатської області.

Ювілейний пленер продовжує мистецький проект «Закарпатський скульптурний шлях», заснований Петром і Арпадом Матлами у 2013 році на основі їхньої громадської організації «Pro Arte Munkacs». Мета проекту – встановлення скульптур на головних площах сіл та селищ краю для створення нового міжнародного туристичного маршруту. Це, своєю чергою, сприяння розвитку сільського туризму, збереженню спільної історії та обміну дружніх та культурних звязків. 

Головним спонсором V симпозіуму виступив санаторій «Квітка Полонини», на території якого і розмістився мистецький табір. Це й не дивно, оскільки митець Петро Матл ще в далеких 2003-2004 роках створив цілий скульптурний парк для цього оздоровчого комплексу.

Учасники та організатори на закритті симпозіуму
Учасники та організатори на закритті симпозіуму

До 100-річчя закінчення Першої світової війни організатори задали тему симпозіуму «Прощавай, зброє!» – за назвою однойменного автобіографічного роману Ернеста Хемінгуея. Як би це не було дивно, але люди з року в рік протягом тисячоліть знову беруться за зброю, і шестеро учасників пленеру з різних країн передали у своїх роботах своє бачення, переживання та осмислення цієї теми.

Lauwers Thierry ‘Обличчя‘
Lauwers Thierry ‘Обличчя‘

Бельгійський митець Thierry Lauwers не на словах знає, що таке війна та зброя, він колишній десантник та спецпризначенець, провів п’ять років у «гарячих» точках Африки у складі Французького Легіону. Його біографія є надзвичайно цікавою та багатогранною. За його плечима більш ніж 200! скульптурних симпозіумів, а скульптури, виконані ним, прикрашають столиці світу від Аргентини до Непалу. Свою скульптуру, виконану з каменю, назвав «Обличчя». Робота поділена на дві частини, де низ – це Велика війна 1914-1918 років, країни, які брали в ній участь, порепані бомбами ландшафти Землі, а у верхній лицьовій частині бачимо лице – збірний образ усіх людей планети; на звороті відкриті руки вітання та лайки – це ніби символ об’єднаної Європи та націй, які можуть жити у мирі та злагоді.

Litvinyuk Richard ‘Млин миру‘
Litvinyuk Richard ‘Млин миру‘

Цікаве бачення на задану тему представив поляк Richard Litvinyuk у скульптурі, виконаній із дерев’яних дошок – «Млин Миру». За словами автора, стосунки між націями схожі на таку собі «м’ясорубку», і для досягнення Миру потрібно, щоб усі образи та претензії минулого «перетерлися» в людських жорнах, люди ж повинні будувати міцні мирні відносини, тим більше на Закарпатті, у краї де сходяться п’ять кордонів. До слова, Richard Litvinyuk уже вдруге бере участь у нашому симпозіумі, а скульптура «Міст», виконана ним у 2017 році, поїхала з України до угорського прикордонного села Tarpa.

Dani Tamas ‘Чаша, яка втратила своє призначення
Dani Tamas ‘Чаша, яка втратила своє призначення

На мистецький табір зазвичай приїжджають вже сталі та відомі скульптори, але цього разу організатори запросили студента з Угорщини. Tamas Dani в основу своєї роботи поклав предмет, яким уже не можна користуватися за призначенням – це чаша, у котрої нема одного фрагмента та просвердлене дно. Як символ: чаша – життя, і ця скульптура задає філософське питання: «Який сенс знищення, війни та розрухи?»

Ahmadi Saeid ‘Глорія‘ (фрагмент)
Ahmadi Saeid ‘Глорія‘ (фрагмент)

Дівчина, яка дивиться на безкрайній горизонт. Дерев’яна скульптура «Глорія» іранського митця, нині мешканця Харкова Saeid Ahmadi передає образ надії. Автор створив цілу серію робіт «Відкритого неба», які зберігаються в багатьох країнах (Туреччина, Німеччина, Корея), а тепер найбільша з них і в Закарпатті. В самій скульптурі закладено багато символів, але основна ідея – передати не мрію про політ, а одкровення душі, що життя не закінчується навіть після смерті. Saeid Ahmadi також уже друге бере участь у симпозіумі на запрошення родини Матл. У 2017 році він виконав скульптуру з каменю під назвою «Дружба».

Отряжа Надія ‘Дівчина з виноградом‘
Отряжа Надія ‘Дівчина з виноградом‘

«Дівчина з виноградом» – скульптура українки Надії Отряжи говорить про те, що після будь-якої війни буде життя, будуть плоди та мир. Надія творчо працює з різноманітними матеріалами: у її роботах в єдиному задумі поєднуються скло, кераміка, камінь та бронза. Учасниця багатьох скульптурних пленерів та симпозіумів. Її життя – це рух.

Ендре Гіді «Кам’яну бруньку»
Ендре Гіді «Кам’яну бруньку»

Ще один представник України, закарпатець Ендре Гіді (мол.) представив «Кам’яну бруньку». Автор хотів у скульптурі показати, що, незважаючи на всі негаразди та проблеми, які трапляються в нашому житті, ми можемо створити щось позитивне, гарне та завжди знайти правильний вихід із ситуації. Це вже третя участь митця у проекті «Закарпатського скульптурного шляху», попередні роботи «Людський міст» та «Ілка» вже займають чільне місце на площах закарпатських сіл. 

Симпозіум завершився, створені за цей час скульптури роз’їдуться по нових домівках. Які саме селища отримають подарунок – наразі невідомо, оскільки сільська рада бере на себе зобов’язання перед організаторами створити сучасну та якісно оздоблену площу для скульптури.

Текст та фото: Олександр Нікітчук
© Культурно-мистецька фундація Brovdi Art

Залишайтесь у курсі подій мистецтва, підпишіться на розсилку