Ягнюк Йосип

Народився Йосип Ягнюк 27 грудня 1957 року в селищі Великому Бичкові Рахівського району Закарпаття. Закінчив Ужгородське училище прикладного мистецтва. По завершенні навчання влаштувався на роботу в сувенірний цех Великобичківського лісокомбінату. Працював у колективі потужних різьбярів, таких як М. Ворохта, М. Коперльос, Ф. Медвідь, В. Нямещук, І. Павлюк, В. Скрипка, В. Федурця, М. Юращук. Проте через якийсь час  доля закинула митця за кордон – Йосип кілька років провів у ближньому зарубіжжі, зокрема, в Чехії та Словаччині. Проте й за межами рідного краю не полишав творчість: розробив та виготовив дерев'яний рельєф історичного жанру для ратуші та садово-паркову скульптуру в місті Чеська Ліпа. Працював художником у Татранському національному парку (Словаччина). З 1984 року живе і працює в рідному Рахові.

Йосип Ягнюк відомий насамперед як професійний художник та різьбяр. Працює у різних стилях та жанрах, набув майстерності в зображенні карпатської природи. Живописні полотна митця – це наче гімн красі карпатського краю. Кожна робота – це частинка  гірської природи, перенесена майстерною рукою митця на полотно, одухотворена й живописна. 

Крім живопису, митець захоплюється коренепластикою та дерев'яною скульптурою. Зокрема, митець багато часу проводить у лісі – шукає оригінально покручені гілки, цікаві кореневища, вивернуті буревієм дерева – і згодом, уже вдома, обробляє їх, підмітивши перед цим у кожному якусь химерну рослину, тварину чи навіть силует людини. До дерева у митця взагалі особлива любов – у кожному він бачить витончену красу, створену Богом. «Дерево мене сильно приваблює – своєю красою, кольором, силуетом, можна багато говорити про нього, але для мене – дерево – то все! Не може порівнятися ні один майстер із майстром природи», – розповідав у одному з інтерв’ю Йосип Ягнюк.

Крім того, художник активно розписує храми, художньо довершив оформлення 12 церков (Рахівський район Закарпаття, Вінницька і Миколаївська області). Про цю сторінку своєї творчості майстер розповідає так: «Коли частину свого «Я» переносиш на стіни – стіни оживають. …Кожного разу, коли відтворюєш ікону, образ у храмі, то образ обов’язково проходить через твої емоції, почуття, душу, залишає певну енергетику на тих мертвих мурах, облагороджує їх, а потім уже й стіни оживають самі по собі. І я думаю, що в цьому якраз закладена духовність тієї ікони, того розпису, коли ти викладаєш усе своє єство на тій стіні. …Ми взагалі через своє творче «Я» знаходимо Бога в собі». 

У 1987 році Йосип Ягнюк взяв участь у міжнародній виставці-ярмарку в. Австрії (м. Грац), разом із колегами М. Юращуком та В. Федурцею представили коренепластику, живопис та ексклюзивні меблі. У 1988 році став учасником міжнародної виставці-ярмарку «Від Камчатки до Карпат» на ВДНГ (Виставка досягнень народного господарства (ВДНГ) УРСР) у Києві.

Твори Йосипа Ягнюка знаходяться у багатьох приватних колекціях в Україні та за її межами.