СОЧКА ВАСИЛЬ

Лауреат обласної премії ім. Й. Бокшая та А. Ерделі (2000, 2013). Член Національної спілки художників України (1995). Заслужений майстер народної творчості України (2018).

Народився в Ужгороді. Навчався в ужгородській школі-інтернаті № 2 і надавав перевагу точним наукам – фізиці, хімії, біології, геометрії. У 1958-му відвідував образотворчу студію Золтана Баконія. Певний час навчався і в музичній школі по класу скрипки. Для вступу до художнього училища було необхідно мати восьмирічну освіту, а Василь Сочка мав… десятирічну, і вступати без відповідної довідки не міг. У 1968 році подав документи на фізфак Ужгородського державного університету, але там навчається недовго. Відтак вступає до лав радянської армії, після повернення з якої знову вступає в УжДУ і ще рік навчається на загальнотехнічному факультеті.

Починає змінювати роботи одна за одною: працює у рекламному комбінаті, в об’єднанні ресторанів і кафе, тривалий час шоферував, був наладчиком апаратури, виготовляв сувеніри з дерева в Художпромі, потім в Ужгородському лісокомбінаті. Увесь вільний час присвячував творчості, роботі над собою і саморозвитку. Цінність саморозвитку і самоосвіти, зі слів самого Василя Сочки, у тому, що він зберіг чисту голову і незасмічений світогляд. Разом із тим його погляди формувалися під впливом літератури: наукової фантастики, Артура Кларка, братів Стругацьких, Івана Єфремова тощо.

У сорок вирішує остаточно присвятити себе мистецтву. Друзі-митці Володимир Щур, Богдан Корж, Василь Беца та Борис Васільєв-Сазонов сприяли виставковій активності майстра.

Основні матеріали, з якими працює майстер, – тверді породи дерева: ясен, граб, бук, черешня, слива, горіх, а також бамбук і бузок, вдається до покриття дерев’яних каркасів найновіших робіт гіпсом та акрилом. Працює над створенням своїх робіт майстер тижнями, а то й місяцями.

Значний вплив на митця мали Леонардо да Вінчі, Володимир Шухов та інші. Як каже пан Василь, на роботу його надихають сакральна геометрія, космічна гармонія, поєднання чоловічого та жіночого начал – інь і ян. В основі побудови пластичних творів Василя Сочки лежать принципи вищої геометрії, фракталів.

Мистецтвознавець Михайло Сирохман каже про творчість майстра: «Твори художника Василя Сочки відразу вражають своєю несподіваною присутністю, а при ближчому огляданні – вони поглинають всю увагу, пропускають у себе і залишають дивне відчуття доторку до чогось рідкісного, до особливої гармонії перевтілень, метаморфоз. Роботи Сочки завжди вирізняються глибоким баченням суті форми, летючою легкістю виконання, за якою невідчутна щоденна копітка праця, красою, вишуканістю композиції, довершеністю обробки поверхні. Експонати настільки вивершені, що мимоволі виникає бажання протилежного – якоїсь огрубленості, суворості, мужньої невивершеності, але потім здогадуєшся, що це не форми світу людей, людських емоцій і протиріч. Це світ ідеального, вищого, позачасового, а емоції резонують, впізнають себе в ньому».

Найбільш визначними у своєму доробку митець вважає твори «Ехо», «Земля», «Легка прозорість», «Кристал», «Квітка життя», «Спіраль», «Східна казка», «Привітання».

Учасник всеукраїнських, республіканських та міжнародних виставок, симпозіумів та пленерів. Зокрема, в Чехії, Угорщині, Словаччині, Польщі, Бельгії, Німеччині тощо. Персональні виставки художника відбувалися в Ужгороді (2012), Будапешті (2017).

Твори Василя Сочки зберігаються у музейних установах та приватних колекціях країн Скандинавії, у Словаччині, Україні, Чехії, Угорщині, Німеччині, Ізраїлі, США. Одна з робіт представлена у холі школи в чеському місті Ждяр-над-Сазавоу.