Скрипка Василь

Член Національної спілки художників України (1993).

Василь Васильович Скрипка народився  10 серпня 1960 року в селі Росішка Рахівського району Закарпаття. Його мати померла рано, а батько був репресований за сталінського режиму за проукраїнські погляди – його відправили у сибірські табори, звідки вдалося повернутися.

Художню освіту Василь Скрипка здобув у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва (факультет проектування меблів та оформлення інтер'єру), який закінчив у 1988 році. Значний вплив на творчу манеру художника мали такі львівські митці як Роман Сельський та Карло Звіринський. Із закарпатських художників Василь Скрипка захоплювався творчістю Федора Манайла. Після навчання у Львові митець повернувся у рідне село. Там же й працював – то вчителем, то вівчарем на полонині.

Творчість Василя Скрипки – це традиційний реалістичний живопис із поєднанням експресії та абстрагованої форми. «У його картинах відчувається цікавий синтез – відпрацьований реалістичний живопис, який спокійно може перерости у абстраговану форму, – розповів його давній друг, член Національної спілки художників України Олександр Громовий. – Творчою манерою Василь Скрипка певною мірою схожий на Адальберта Борецького, який чітко володів кольоровою плямою і формою. А це ж треба вміти об’єднати і зробити з цього відчуття того ж пейзажу або натюрморту. Це не кожному дано. Василь Скрипка – один із найталановитіших у нашому поколінні митців і, я би сказав, що самий недооцінений».

Василь Скрипка – надзвичайно обізнаний та нестандартний митець. «Має свій світ і живе у ньому, – розповів О. Громовий. – Працює на чуттєвому рівні, адже має величезний талант від Бога». Це підтверджує історія, яку розповідають численні художники, про те, що мистецтвознавець із Санкт-Петербурга, коли побачила роботи Василя Скрипки, назвала його «Карпатським Реріхом» і навіть кликала у Санкт-Петербург із метою організувати йому виставку аби допомогти «стати на ноги» у фінансовому пані. Проте Василь не погодився – занадто любить свій край і рідну гірську Рахівщину. Митця неодноразово кликали працювати в Ужгород, але він навідріз відмовлявся, казав, що може працювати тільки в рідному селі.

У своїй творчості використовує переважно олію, пише на полотні, картоні. Як розповів О. Громовий, В. Скрипка міг малювати на будь-чому. «Наприклад, відірве шматок картону від якогось ящика, то на ньому й малює. Полюбляє експериментувати – при потребі міг навіть із фарбами шматок землі розмішати й таку суміш використати для роботи», – розказує художник.

Активний учасник художніх виставок із 1984 року. Брав участь у колективних обласних та всеукраїнських художніх експозиціях, а також у міжнародних пленерах та бієнале. Персональні виставки мав у Львові та Ужгороді. Остання експозиція робіт митця відбулася у серпні 2010 року в галереї «Ужгород».

Роботи Василя Скрипки зберігаються у приватних колекціях та в музеях, зокрема, у Львові та Сумах.