Савіних Ярослав

Член Спілки художників Росії (2002).

Народився 12 січня 1952 року в Рахові на Закарпатті. Любов до мистецтва у хлопця проявилася змалку. Почав малювати самостійно, однак учителі звернули увагу на обдарованого школяра і порадили брати уроки у художній студії, якою керував Василь Зейкан. Як згодом пригадував сам художник, це були чудові роки, щоліта табір юних художників переходив з гори на гору, з села в село, і в молодих митців з’являлося безліч тем і мотивів для малювання.

З роками навчання у Ярослава визріла мрія стати художником за фахом. Після закінчення школи працював у місцевій художній майстерні разом із Василем Костою, який свого часу вчився в Адальберта Ерделі. Так поступово накопичувалися знання й досвід.

У 1975 році Ярослав Савіних поїхав навчатися у Росію – вступив на художньо-графічний факультет Ленінградського державного університету ім. О. Герцена. Закінчивши навчання, залишився у Санкт-Петербурзі. Живе та працює в Росії, але приїжджає до рідного краю.

За роки наполегливої праці Ярослав Савіних виробив власний стиль і самоствердився як художник. «Його можна розпізнати серед сотні робіт, бо має своє «лице», а це – найважливіше для художника. Не копіювати, а бути самим собою. Всі роботи – матеріалізація його душі, він показує свій світ, свої сповіді», – так охарактеризував митця на одній із виставок заслужений майстер народної творчості, різьбяр Юрій Павлович.

Художня освіта в Санкт-Петербурзі, безперечно, дала великий багаж знань, однак вплив закарпатської школи залишився назавжди. Саме тому палітра Ярослав Савіних яскрава і насичена, він сміливо оперує кольорами, тонами й напівтонами, всі роботи – надзвичайно світлі, емоційні, позитивні. Чіткими, щирими мазками митець змальовує природу гір, повноводні річки, мальовничі долини, сільські пейзажі – кожне полотно сповнене закоханістю в усе те, що оточувало митця з дитинства («Село Кваси», 2010, «Рахів. Міст через Тису», 2010, «Ясінські полонини», 2010, «Урочище «Беркут», 2010, «На березі Тиси», 2012). Ярослав і сам зізнається, що любов і захоплення закарпатською школою в нього ще з дитинства, яскраве поєднання кольорів його завжди неймовірно заворожувало: «Сама природа Рахова дуже багата: і ці гори, і сила, і краса, яка ними закладена, оця мудрість… Побачити їх – уже щастя. Навіть якщо нічого не намалюєш»...

Із 1983 року – постійний учасник осінніх, весняних, зональних виставок Ленінградської спілки художників. Роботи митця знаходяться в багатьох приватних колекціях у Росії та за кордоном. 

Текст підготовано за матеріалами видання «Художники закарпатської Гуцульщини» авторства Юрія Бендака та Олександра Маслянка.