ПРИЙМИЧ МИХАЙЛО background picture
ПРИЙМИЧ МИХАЙЛО

ПРИЙМИЧ МИХАЙЛО

1967

Мистецтвознавець, педагог, художник декоративно-прикладного мистецтва.

  • Життєпис
  • Портфоліо робіт
  • Фотоархів
  • Відеоархів
  • Бібліографія

Життєпис

Михайло Приймич народився 19 листопада 1967 в с. Бистрий (зараз присілок с. Котельниця) Воловецького району Закарпатської області. Інтерес до мистецтва відчув змалечку. А зустріч на пленері з закарпатським художником Іваном Ільком вплинула на подальше обрання фаху.

З 1983 по 1987 роки навчався в Ужгородському училищі прикладного мистецтва, відділ художньої обробки дерева. Знакові педагоги: І. Манайло, Й. Пал, В. Сопільняк.

У 1989 – 1995 роках проходив навчання у Львівській академії мистецтв на кафедрі художніх виробів із дерева. Педагогами, що вплинули на творчий розвиток студента, були Р. Василик, В. Любченко, М. Білан, В. Черкасов, В. Овсійчук. Ще під час навчання в Академії очолив наукове товариство та розпочав дослідницьку діяльність, що в подальшому стала пристрастю й навіть сенсом життя.

Викладацьку діяльність Михайло Приймич розпочав у 1995 році викладачем фахових дисциплін в Ужгородському коледжі мистецтв ім. А. Ерделі. У 1997 року став заступником директора коледжу, а в 2004 – проректором Закарпатського художнього інституту. У 2001 році захистив кандидатську дисертацію.

Окрім дослідницької та викладацької діяльності займався творчістю. У 2003 році брав участь в обласній виставці скульптури. Виконував різьблення до іконостасів Успенської церкви в м. Мукачево. Його роботами стали придорожні хрести поблизу Ужгородської греко-католицької  богословської духовної академії ім. Блаженного Теодора Ромжі та біля Кафедрального собору в м. Ужгород, а також у с. Баранинці.

Михайло Приймич брав участь як науковий консультант у реставраційних роботах Свято-Успенської греко-католицької церкви в селищі Білки на Закарпатті. Цей храм унікальний тим, що в 1865 році його розписував відомий художник Фердинанд Видра.

У 2007 році науковець презентував дослідження про закарпатські іконостаси – «Перед лицем Твоїм». За цю монографію в жанрі «Мистецтвознавча праця» у 2008 році автора удостоїли обласної премії імені Йосипа Бокшая та Адальберта Ерделі в галузі образотворчого мистецтва та декоративно-прикладного мистецтва.

З 2010 року перебуває у складі Національної спілки художників України.

За серію публікацій та книг про сакральні та культурні пам’ятки, що є вагомим внеском у дослідження історії  греко-католицької церкви Закарпаття, популяризацію духовності краю  мистецтвознавцю у 2014 році вручили першу єпархіальну премію імені відомого закарпатського історика та священика Михайла Лучкая. Згодом, у 2018 році, М. Приймича також нагородили архієрейською грамотою та єпархіальною премією.

2015 рік ознаменувався виходом у друк ще однієї фундаментальної праці Михайла Приймича – книги "Іконостаси Закарпаття". В своїх історико-мистецьких нарисах автор описує величне зібрання храмів та висвітлює культурний розвиток нашого краю починаючи від ХVIII cтоліття – періоду, коли церковне мистецтво було складовою формою національного відродження. Книга "Іконостаси Закарпаття" визнана кращим мистецьким виданням на форумі "Книга-Фест-2015".

Наступне видання – книгу-альбом "Церковний живопис Закарпаття", яка містить монументальне 20-річне дослідження автором мистецьких процесів сакрального характеру в краї до першої половини XX століття – було презентовано у 2017 році.  Як стверджує мистецтвознавець, професійне церковне малярство стало підвалиною для розвитку образотворчого мистецтва починаючи з другої половини XVIII століття, а відтак забезпечило його подальший розквіт упродовж XIX-XX століть. На обкладинці видання зображена унікальна ікона XVIII століття, яка довгий час слугувала дошкою для східців на дзвіницю одного з храмів Воловеччини, котра була знайдена автором книги випадково під час дослідницької роботи. В книзі також перелічені імена майже сотні митців, які працювали на території області протягом трьох століть. Також у 2017 році вийшла в світ монографія «Церковне професійне малярство Закарпаття другої половини ХVІІІ – першої половини ХХ ст.: народна традиція, візантійська канонічність та впливи західноєвропейського мистецтва»

2018 рік позначився вагомим результатом багатолітньої кропіткої праці науковця – у Львівській національній академії мистецтв Михайло Приймич захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства.

Відеоархів

Про роботу над книгою «Церковний живопис Закарпаття». – Програма «Пряма мова». – Закарпатська філія ПАТ НСТУ Тиса-1 (оновлений). – 02.11.2017

Про унікальне видання «Церковний живопис Закарпаття». – Програма «Ранок на Тисі». – Закарпатська філія ПАТ НСТУ Тиса-1 (оновлений). – 08.11.2017

На Закарпатті реставрують старовинні фрески. – Канал YouTube, «TV Archive». – 11.04.2013

Бібліографія

Статті в газетах і журналах 

Фединишинець М. Величина сакральному мистецтву. У час, коли нищаться і продаються іконостаси // Старий замок. Паланок. – 2008. – 24-30 квітня. – С. 20. 
(Інтерв’ю)

 Публікації в Інтернет-ЗМІ

В Ужгороді презентували «Церковний живопис Закарпаття» Михайла Приймича // Osvita.uz.ua. – 2017. – 22 листопада. – http://osvita.uz.ua/v-uzhgorodi-prezentuvaly-tserkovnyj-zhyvopys-zakarpattya-myhajla-pryjmycha/ 

Михайло Приймич представив дослідженя сакрального живопису Закарпаття // Mukachevo.today. – 2017. – 4 листопада. – http://mukachevo.today/news/kultura/mihajlo_prijmich_predstaviv_doslidzhenja_sakralnogo_zhivopisu_zakarpattja 

Михайло Приймич: Синя і жовта барви вважалися кольорами Мукачівської єпархії в часи її найвищого розквіту // Zakarpattya.net.ua. – 2009. – 5 березня. – http://zakarpattya.net.ua/News/35484-Mykhailo-Pryimych-Synia-i-zhovta-barvy-vvazhalysia-koloramy-Mukachivskoi-ieparkhii-v-chasy-ii-naivyshchoho-rozkvitu 

 

Джерело запозичення опублікованих творів:

http://osvita.uz.ua

http://mukachevo.today

http://zakarpattya.net.ua

http://www.derev.org.ua

  • Життєпис
  • Портфоліо робіт
  • Фотоархів
  • Відеоархів
  • Бібліографія