МАДЯР ЛАСЛО

Член Товариства угорських митців Закарпаття імені Імре Ревеса (з 1993), із 2002 року – голова цього товариства. Дійсний член Угорської академії мистецтв (2006). Нагороджений Золотим хрестом “За заслуги” Угорської Республіки.

Народився у м. Чоп Закарпатської області. У живопис Ласло Мадяр подався не одразу. В одному зі своїх інтерв’ю розповідає: «Відслуживши, влаштувався на роботу в сувенірний цех колгоспу «Дружба народів» у селі Струмківка Ужгородського району. Це були 70-ті роки. Тоді багато підприємств області спеціалізувалося на сувенірній продукції. Вирізав я з дерева орлів, ведмедиків та іншу живність, і мріяв – готувався до вступу в інститут. Але на заваді стало кохання – я вже був у його полоні. Молодість взяла своє, тому вирішив вступати до училища в Ужгороді, щоб кохана була поруч».

Завдяки попередній підготовці у Петра Берцика Мадяр вступає одразу на другий курс. А вже на третьому курсі він працював художником-оформлювачем в Ужгородському райкомунгосподарстві. На той час майстер уже був одружений і мав дитину, тож мусив годувати сім’ю.

У 1981 році закінчив Ужгородське училище прикладного мистецтва за напрямком художня обробка металу. Його викладачами з фаху були Василь Петрецький, Агнеса Бачинська, Іван Дідик, Віктор Демидюк, Іван Маснюк та інші.

Через кілька років улаштувався на Ужгородську швейну фабрику художником, де пропрацював упродовж шести років. Там же працювала і його дружина. Робота не приносила задоволення: «Було бажання займатися живописом, пробувати себе в різних жанрах та мистецьких течіях. Хотілося творити, а часу й сил не вистачало», – каже художник.

Після фабрики працював у вітражній майстерні художфонду з Володимиром Кузнєцовим, згодом познайомився із іншими митцями.

Ласло Мадяр працював у галузі декоративного та образотворчого мистецтва. Певний час присвятив роботі художником-реставратором у Закарпатському обласному музеї народної архітектури та побуту.

Хоча за фахом він майстер із художньої обробки металу, його серце завжди лежало до пензлів та фарб. Живопис Ласло Мадяра оригінальний композиційно та колористично – це підкреслюють мистецтвознавці та додають, що його роботи не схожі одна на одну. Так, зокрема, мистецтвознавець Володимир Мишанич зауважує: «Художник має ефектний, напрацьований роками почерк, який визначає його часто прихований темперамент. Зазвичай колорит робіт насичений, тональний діапазон широкий. Автор створює на полотні різнофактурні поверхні, що слугує певним цілям».

Про свою образотворчість сам Ласло Мадяр казав: «Гадаю, що в різні періоди творчості у моїх роботах простежуються ті чи інші впливи. Я вважаю себе експресіоністом. Але, звичайно, це експресіонізм із певними ознаками імпресіонізму та інших мистецьких течій. І нічого дивного тут нема – працюючи, ніколи не обмежував себе якимось рамками. Деякі мої роботи більше імпресіоністичні, ніж експресіоністичні, що відповідає моєму настроєві, вродженому темпераменту».

Художник дуже вільнолюбний – для нього важлива свобода творчості й самовираження. «Не хочу працювати, коли мені нецікаво, коли мені розказують, що і як я маю робити. Думаю, що це правильно. Нині такий стиль життя – це норма, що нікого вже не дивує. Це потрібно для самореалізації. Людина повинна шукати себе», – впевнений Ласло Мадяр.

Ласло Мадяр – учасник художніх виставок, пленерів та симпозіумів як в Україні, так і за кордоном. На посаді голови Товариства імені Імре Ревеса він і сам організував не один художній пленер та завжди старався обрати для роботи незвичну й живописну місцину. Запрошував на Закарпаття митців із інших областей та країн.

Його роботи експонувалися в Угорщині, Польщі, Німеччині, Словаччині тощо, а зараз зберігаються в приватних та музейних збірках Угорщини, Словаччини, Польщі, Румунії, США, Італії тощо.

Текст: Ксенія Шокіна
© Культурно-мистецька фундація Brovdi Art