КУТЛАН СТЕПАН background picture
КУТЛАН СТЕПАН

КУТЛАН СТЕПАН

1894 – 1969

Художник, педагог, ілюстратор.

  • Життєпис
  • Портфоліо робіт
  • Фотоархів
  • Відеоархів
  • Бібліографія

Життєпис

Народився у с. Фанчиково Виноградівського району в родині дрібних господарів. Окрім Степана в нього в сім’ї були ще два брати і три сестри. Початкову освіту здобув у рідному селі. Педагогічну – в Сігеті (Румунія). Мистецтву навчався у Шимона Голлоші – видатного угорського живописця, організатора і керівника відомої Нодьбанської школи. З юних років разом із братами Степан захоплювався спортивною боротьбою (з 1919-го про це вже пишуть у газетах). Брати Кутлани впродовж 20-х років минулого століття були справжніми кумирами уболівальників та героями частих спортивних публікацій. Саме вони стали на Закарпатті фундаторами стилю спортивної боротьби джіу-джитсу як основи дзюдо.

Починаючи з 1927 року, газети все менше пишуть про спортивну діяльність Степана Кутлана, він став більше уваги приділяти іншому улюбленому заняттю – мистецтву. В цей час про нього в публікаціях уже згадують як про «художника Тиси». Великий вплив на митця мав Арнольд Беклін – представник німецької школи художників, Іван Соломко – представник російської школи, які в 1910 році жили і творили в Парижі. Під впливом Бекліна Кутлан намалював цикл романтично-фантастичних полотен «Русалка на скелях», «Золотий ліс», «Ворона-воровка» та інші.   

Згодом С. Кутлан зайняв перше місце в конкурсі молодих талантів у Празі, отримав премію – поїздку в Париж у художню академію «Жуліен». Про це написали в газеті: «Іштван Кутлан, молодий, енергійний і талановитий художник із Підкарпатської Русі був посланий на навчання у Париж. Він перший художник, якого нагороджує «школьний референт Гражданського управления Подкарпатской Русі» такою великою премією, щоб навчатися у Франції, відвідувати музеї і виставки». Після навчання митець вернувся додому і за короткий час (це були 30-ті роки) його двоповерховий будинок у Фанчикові перетворився на мистецький осередок: на незаплановані художні пленери і диспути тут збиралися видатні метри європейського живопису Дюла Рудної, Петер Сюле, Нандор Котоно, Янош Тормо, Герман Липот, Бейла Івані-Грюнвальд. Разом із художниками прибувають актори, добре відомі в Угорщині на той час, письменники, поети…

Роботи митця зявляються на численних виставках. Про нього багато пишуть – як тоді, так і опісля, аналізуючи творчість. «Дещо наївні, але чистосердечні й по-людськи об’єктивні портрети Кутлана, які носять жанровий характер і будуються на виразності пози і жесту і, як колись сказав про особливість портретної майстерності А. Коцка, «на красномовності погляду». Щоправда, рисунок та моделювання форми у Кутлана інколи мінливі й приблизні, а живопису не вистачає багатства й широкої градації відтінків. Але це деякою мірою компенсується енергійною манерою письма, сміливим поєднанням барв, декоративними контрастами кольору. Пейзаж захоплює потужною пластикою фактурного вирішення», – так пише про роботи С. Кутлана мистецтвознавець, член Спілки художників України Олена Чернега-Балла.

У творчому доробку митця з’являються живопис, іконопис, краєвиди та інтер’єри, натюрморти та графіка. В будь-якому жанрі він демонструє високий професіоналізм й артистичну манеру виконання. Талановитий художник працював двома способами – мастихіном та пензлем. Частина картин написана на фанері, а нерідко – на мішковині. Наприкінці 40-х років ХХ ст. етюд художника «Водяний млин у Карпатах» придбали до колекції Третьяковської галереї.

У 1925 році митець ілюстрував русинську читанку «Зарниця». Пізніше, у 1937-му, оформив румунську азбуку «Лучефарул», у 1945-му – угорські букварики.

Автор персональних виставок із 1923 року. Картини С. Кутлана експонували в Третьяковській картинній галереї в Москві, а також у Києві та Одесі, Празі й Парижі.

Фотоархів

Вибачте, ми нічого не знайшли

Бібліографія

Статті в газетах і журналах

Чернега-Балла О. Повернення із забуття художника, чиї картини в Третяковці  // Закарпатська правда. – 1991. – 26 квітня. – С. 3. 
(Про художника)

Савинець М. Від Фанчикова – до Парижа  // Закарпатська правда. – 1994. – 17 травня. – С. 3. 
(100 років з дня народження художника)

Гудак Е. «Забутий Геракл» [про худож. С. Кутлан] // Новини Виноградівщини. – 1995. – 28 жовтня. – С. 3.
(Про художника)

Каналош В. У Фанчикові жив художник, який за життя здобув право на позування для власного бронзового бюста // Фест. – 2004. – 18 березня. – С. 14. 
(Про художника)

 Публікації в Інтернет-ЗМІ

Кутлан Степан // Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека
ім. Ф.Потушняка. – http://www.biblioteka.uz.ua/painters/show_avtor.php?id=272 

Степан Кутлан // Виноградівська міська бібліотека. – http://vlibrarymk.blogspot.com/2014/01/blog-post.html 

Степан Кутлан // Biblioteka-katyusa.blogspot.com. – http://biblioteka-katyusa.blogspot.com/2015/04/blog-post_20.html 

Гудак Е. Кутлан Іштван // Енциклопедія Сучасної України. – http://esu.com.ua/search_articles.php?id=52170 

На закарпатській Виноградівщині відкрилася виставка художника Павла Кутлана // Zakarpattya.net.ua. – 2011. – 27 травня. – http://zakarpattya.net.ua/News/83343-Na-zakarpatskii-Vynohradivshchyni-vidkrylasia-vystavka-khudozhnyka-Pavla-Kutlana-FOTO 

 

Джерело запозичення опублікованих творів:

http://www.biblioteka.uz.ua

http://vlibrarymk.blogspot.com

http://esu.com.ua

http://zakarpattya.net.ua

http://www.mukachevo.net/ua

  • Життєпис
  • Портфоліо робіт
  • Фотоархів
  • Відеоархів
  • Бібліографія

Залишайтесь у курсі подій мистецтва, підпишіться на розсилку