Sample pic

ВОЛОДИМИР КЛИМКОВИЧ

21
лютого

2017

ВОЛОДИМИР КЛИМКОВИЧ

Ужгород – місто з тисячолітньою історією, мальовничим ландшафтом, багатим розмаїттям культурних традицій та архітектурних стилів. Тому не дивно, що ужгородські краєвиди завжди були і залишаються серед улюблених тем для закарпатських художників.

Своє натхнення і творче захоплення у древньому місті над Ужем знайшов і Володимир Климкович (1935 р.н.), уродженець російського міста Кемерово, чия родина у 1948 році перебралась на Закарпаття. Колишній моряк і професійний будівельник, він почав малювати у 50-річному віці, не маючи художньої освіти і практики. Ставши вільним художником, він вивчав спеціальну літературу і самотужки освоював живописні техніки та прийоми.

Для творчості обрав досить рідкісний на сьогодні і трудомісткий жанр документально точного міського пейзажу – ведута (veduta), який зародився ще в ХVІ ст. у Фландрії і набув значного поширення упродовж ХVІІ – ХVІІІ ст. у Нідерландах та Італії. Починаючи з 1985 р., художник написав понад 90 картин-ведут із надзвичайно реалістичними й деталізованими видами Ужгорода, міст і замків Західної Європи, а також гірськими пейзажами і сюжетними композиціями у стилі старих голландських майстрів. Усі роботи художника насичені ретельно промальованими деталями архітектури і пейзажними елементами. Втім, на жодній із них немає сучасних транспортних засобів і механізмів. Багата гама теплих кольорів, легке й підсвічене сонцем небо, атмосфера патріархального умиротворення і спокою поєднуються з вдалою композиційною і перспективною побудовою.

Досить часто митець використовує стафаж, гармонійно вписуючи у пейзажі окремі фігури та жанрові сценки. Більшість творів художника мають великі розміри (до 100х160 см), що дає простір для монументального, максимально достовірного й деталізованого відтворення сюжетів. Над кожною картиною майстер старанно працював по декілька років. Не менш вражаючим є і той факт, що всі великоформатні ведути були створені у скромній двокімнатній квартирі художника, де майстернею слугує частина житлової кімнати. Художник, якого називають «співцем старого міста», найкращими роботами свого життя називає «Вид на Празький град», «Кафедральний собор» та «Пейзаж з водяним млином».

Він є великим поціновувачем класичної музики, яка завжди лунає супроводжуючи творчий процес. Полюбляє Баха, Белліні, Моцарта, Доніцетті, Росінні, Вівальді. Стверджує, що їхня музика наповнює картини позитивною енергетикою…

Текст: Нікітчук Олександр
Фото: Оксана Юрченко

Поділитись в соц. мережах:
FaLang translation system by Faboba