МОРВАЇ ЄНЕ

ЄНЕ МОРВАЇ / JENO MORVAY / EUGEN  MORVAY (1902 – 1945)

Народився художник 1 серпня 1902 року в словацькому місті Тисовець (Tisovec). Батько митця Otee Samuel та мати Gizela Blumentálová володіли невеличкою крамницею та займалися роздрібною торгівлею, тому змогли забезпечити синові хорошу освіту, яку той здобув у Єрусалимській академії образотворчого мистецтва в Празі у викладача Pan A. Деякий час після закінчення Академії, а саме до кінця 1920-х років, митець викладає креслення та рисунок у словацьких початкових навчальних школах.

На початку 1930-х років на Закарпаття прибуває з Чехословаччини велика кількість спеціалістів різних професій, а також інтелігенції, в тому числі художники, серед них і Морваї Єне. Митець оселяється у Мукачеві, влаштовується у місцеву школу, викладає основи образотворчого мистецтва, а також надає приватні уроки з малювання. Окрім живопису, художник захоплюється ляльковим театром, власноруч виготовляє ляльки та пише сценарії до п’єс. Уже в 1937 році відкриває художню студію, в якій творить картини на замовлення та викладає. У тому ж таки році відбувається його персональна виставка в Мукачеві. Художник надає перевагу реалістичним портретам та міським архітектурним краєвидам. Найулюбленішим художнім засобом митця є ліногравюра, яка була новим віянням у графіці на початку ХХ століття,  техніку якої він досконало освоїв під час навчання у Празі.

Можна ствердно говорити про те, що Морваї Єне був високопрофесійним живописцем та графіком, свідченням чого є випущений альбом-портфоліо з його ліногравюрами, виданий у Мукачеві в типографії «Nekudah» у 1938 році  на японському папері в техніці офсет. Кращого за якістю персонального альбому або каталогу художника з-поміж тих, які видавалися в ті часи, наразі не виявлено. Назва альбому «GRAFIKA», випущений він накладом у 500 екземплярів, причому 100 альбомів підписав та пронумерував митець особисто. До портфоліо увійшли 20 ліногравюр, на яких зображене життя та етнографічні типи мешканців Закарпаття і Словаччини, а також архітектурні ансамблі міст та сіл.

Вступне слово до альбому написав Max Brod, наводимо переклад тексту:
«Декілька русинських, словацьких, єврейських мотивів, – якщо взяти до уваги їхній вплив, то це більше, ніж вільна серія, мотиви стають єдиним цілим, мелодією. Давайте подивимося на останню сторінку, де акордеоніст, повністю заглибившись у себе, виконує меланхолійну мелодію і відсторонено слухає її. Ця музика настільки м’яка і красива, як пейзаж, як ліс, у якому мелодія народилася. Здається, чекає на зміни, як природа похмурого осіннього вечора.

Єне Морваї без пафосу і зайвих пояснень, майже невідомий на Заході,  представляє нам цілий світ. Він зображає село, дерев'яні будиночки і пагорби, гуцульських жінок у кожушках, вовна яких біжить, як водоспад, огортаючи фігуру; бородатих євреїв, котрі ведуть невимушену бесіду; щиросердну усмішку молодої людини, що вростає у суперечливий світ злиднів; обриси русинського селянина та сільської дівчини; тихий потік і церкву, хлопця, який прибирає сніг і двох втомлених людей. Більшість гравюр справляють враження: усе чекає. Декорації чекають на майбутнє, але ми бачимо людей і силу, народжену важким, робочим життям, готову до приходу Месії.

Східна частина нашої республіки (Закарпаття як автономний край входило у той час до Чехословаччини) останнім часом була неодноразово представлена літературою. Майстерність митця дозволила йому передати в цій колекції захоплення енергетично насиченою атмосферою типової сільської місцевості, увіковічити силу юнака, який потребує підтримки. Ми можемо, однак, розраховувати на те, що ця сила стане культурним сюрпризом для Заходу».

Життя мешканців Закарпаття кардинально трагічно змінюється з окупацією цієї території в 1939 році. Єне Морваї вдалося ще очолити у 1940 році Мукачівську єврейську гімназію, але вже в 1944 році його разом із десятками тисяч інших людей депортували. Йому вдалося вижити, незважаючи на всі жахи концтаборів та життя в Гетто, але дізнавшись про те, що вся його родина знищена за часів Голокосту, Єне Морваї закінчує життя самогубством 7 травня 1945 року в Празі.

У фондах закарпатського обласного художнього музею ім. Й. Бокшая зберігається 20 ліногравюр Єне Морваї з альбому «GRAFIKA», картина, написана олією на полотні, що має назву «Портрет жінки з червоною квіткою», акварель «Мукачівська синагога», та ще одна графічна робота, виконана у техніці пастелі, «На березі Латориці».

Єне Морваї вніс значний вклад у відображення мультикультурності Закарпаття 1930-х років, однак його творча спадщина потребує подальшого глибокого дослідження.

Текст: Олександр Нікітчук
Переклад тексту Макса Брода з угорської: Вікторія Завадська