Кальна Адальберт

Член Спілки художників Чехословаччини.

Адальберт (Войтех) Кальна народився 14 жовтня 1925 року в селі Малі Геївці Ужгородського району в родині директора водопровідної станції. Войтех вчився малювати ще у дитинстві – змалку брав приватні уроки у Й. Бокшая та А. Ерделі. Останній навіть подарував йому набір дорогих кольорових олівців. Вчився в Ужгородській руській гімназії. Після служби в армії став референтом Міського народного комітету в Ужгороді та редактором закарпатської редакції «Комсомольської правди». Коли А. Ерделі в 1945-му заснував Державний художній інститут, який пізніше перейменували в Ужгородське художньо-промислове училище, був одним із перших його студентів. Там мистецькій майстерності навчали Й. Бокшай (був у Войтеха класним керівником), Ф. Манайло, А. Коцка.

У 1947-му році через радянські репресії родина митця виїхала до  Словаччини – спочатку в Кошице, потім у Медзев. У Ружомбероку (теж Словаччина) митець отримав посаду художника-модельєра текстильної фабрики. Пізніше пішов вчитися на філософський факультет Карлового університету в Празі, де вивчав історію мистецтв. Паралельно вчився у Празькій консерваторії та у Вищій школі політичних та економічних наук. 

Активний творчий шлях митця розпочався з 1945-го року, коли його картина «Зима при Ужі» була представлена на 8-й Загальноукраїнській виставці в окремому залі Музею російського мистецтва.

На картинах митця помітний вплив експресіонізму А. Ерделі. Роботи повні оптимізму та гармонії, для передачі такого настрою художник використовує яскраві кольори, особливо полюбляє зелені та сині відтінки. Малював переважно пейзажі. Віддавав перевагу олії, хоча пробував й інші техніки: офорт, травлення скла, графіти на будовах, кінофільмова техніка. В останній період життя висвітлював на полотнах події Другої світової війни, звірства німецьких та угорських фашистів.

Вплив на творчість митця мали і його подорожі. За порадами Адальберта Ерделі Кальна відвідав Югославію, Угорщину, Польщу, Австрію, Італію, Францію. Крім словацької, він володів українською, російською, угорською, чеською, німецькою, трохи англійською та французькою мовами. Тим не менше, завжди вважав своєю Батьківщиною саме Закарпаття, куди також часто навідувався.

Учасник багатьох колективних виставок, в тому числі й в Ужгороді. Зокрема, у 1953-му році його картина потрапила на престижну експозицію у Градчанах (Прага) і пізніше була викуплена Національною галереєю Чехословаччини. Після цієї події Адальберта прийняли у Спілку художників Чехословаччини. Був головою Східнословацької галереї в Кошице. Саме там, у 1960-му році, пройшла його перша персональна виставка, де Кальна виставив 43 картини. За своє життя організував три персональні виставки.

У 1953-му році здобув статус «вільного художника» і став співзасновником та головою Кошицької спілки художників Словаччини. Пізніше його обрали в президію організації у Братиславі. При будинку піонерів у Кошице очолив художній гурток, де навчав місцевих дітей малюванню.

Помер Адальберт Кальна у Кошице в 1963-му році.

Велика кількість картин митця зберігається у Східнословацької картинній галереї в Кошице, а також у Національній галереї у Празі, у галереї в Пряшеві, Татранській Ломниці та у приватних колекціях.