РОШКОВИЧ ІГНАТІЙ

Здобувши визнання як портретист, майстер жанрового живопису та монументального церковного стінопису, він створив низку малюнків, присвячених людям і природі Закарпаття, заклавши таким чином початки реалістичного мистецтва у краї.

Народився Рошкович у с. Славківці (нині Словаччина) в родині греко-католицького священика. У 1857 р. родина переїхала в Ужгород. Під час навчання в Ужгородській гімназії вчитель малювання Ференц Гевердле помітив художній хист учня і почав приватно навчати його. У 1875 р. Рошкович вступив до Будапештської академії мистецтв, де його вчителями були видатні угорські живописці Д. Бенцур (G. Benczúr) і Б. Секель (B. Sekel). Згодом учився також у Парижі, Мюнхені, Римі. З Італії художник повернувся у 1883 р. в Ужгород і працював тут учителем малювання. Із 1885 р. і до кінця життя місцем постійного проживання художника став Будапешт.

Це період найвищої творчої активності митця. Він багато працює як живописець та ілюстратор. У 1885 р. влаштовує персональну виставку в Будапешті. За експоновану на цій виставці роботу «Маленьке червоне яблуко» був нагороджений премією і Великим дипломом Угорського товариства образотворчого мистецтва. Художник виконує численні храмові розписи у різних куточках Угорщини, Румунії, Словаччини. На Закарпатті його розписи з'явилися у церквах Ужгорода, Мукачева, Великої Копані. За релігійне малярство художник отримав кілька нагород, у тому числі державну Малу золоту медаль Угорщини у 1900 р. Рошкович був добре знайомий з майбутнім фундатором Закарпатської школи живопису Йосипом Бокшаєм, який у 1914 р. під час навчання в Будапешті відвідав художника.

Рошкович був також відомим майстром жанрового живопису і портрету. Його реалістичні портрети, виконані у традиційній академічній манері хоча й доволі одноманітні за композицією і колористичним вирішенням, чудово відтворюють внутрішній світ людини. Жанрові роботи митця – це переважно сентиментальні й ідилічні побутові сценки. Важливою сторінкою його творчості було виконання книжкових ілюстрацій, зокрема до статей п'ятого тому видання «Австро-Угорська монархія у слові й картині», присвячених Закарпаттю. Зокрема, в цьому виданні містяться графічні зображення замку та комітатського будинку в Ужгороді, краєвидів Перечина, Ужоцького перевалу, побутових сцен тодішньої Підкарпатській русі та русинів у народному одязі.