«Величаємо». Сучасний український іконопис в Ужгородському скансені
2019
17 квітня експозиційна зала Закарпатського музею народної архітектури та побуту наповнилася кращими роботами викладачів та студентів єдиної в Україні кафедри сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв.
Організаторами виставки, приуроченої до Великодніх свят, стали благодійний фонд «Мистецька співдружність «Сьогодні», кафедра сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв та Середнянський деканат Мукачівської єпархії УГКЦ.
Те, що собою представляє сучасний український іконопис, відвідувачам вернісажу репрезентував заслужений діяч мистецтв України, народний художник України, професор та завідувач кафедри сакрального мистецтва ЛНАМ Роман Василик. Віру і духовність сповідувала вся його родина. Старшим братом був єпископ Української греко-католицької церкви Павло Василик, який у часи заборони церкви не відрікся від неї, а за свою підпільну діяльність владика «катакомбної церкви» неодноразово опинявся за гратами. Відомий іконописець та педагог Роман Василик, до речі, є випускником Ужгородського училища прикладного мистецтва (1968 рік). Усвідомлюючи необхідність відродження та популяризації українського іконопису, 25 років тому він заснував у Львові унікальну кафедру сакрального мистецтва.
Виставкова експозиція «Величаємо» сформована переважно зі студентських робіт різних курсів – це невелика частина мобільної виставки, що вже побувала в багатьох містах України і вперше завітала до Ужгорода. В добірці глядачу представлені роботи, виконані у техніці яєчної темпери на дереві, а також у техніці, якій уже понад дві тисячі років – енкаустиці, де пігмент взаємодіє зі сполучним компонентом – воском, що робить зображення вічним. Тут можна побачити ікони, виконані як із дотриманням класичних канонів, так і в авторських інтерпретаціях. Роман Василик із педагогами кафедри заохочують студентів-іконописців до віднайдення власної мистецької мови та самобутньої стилістики: «Люди часто запитують, що таке канон і місце канону в сьогоденні. Ми завжди націлюємо студентів створювати роботи на перспективу для прийдешніх поколінь, і слід розуміти, що мова ця буде відрізнятися від мови наших предків. Важливим є те, щоб робота була виконана професійно і з душею».
Засадничими напрямами навчальної і творчої діяльності кафедри прийнято здобутки сакрального мистецтва Княжої доби, галицької школи іконопису ХІV-ХVІ ст., а також досягнення українських митців першої половини ХХ ст. Студентів кафедри сакрального мистецтва широко залучають до оздоблення церков, і більшість дипломних робіт створюється вже безпосередньо на об’єктах – це розписи, мозаїки, сграфіто, вітражі.
Доктор мистецтвознавства, доцент, завідувач кафедри декоративно-прикладного мистецтва Закарпатської академії мистецтв Михайло Приймич висловив свої думки щодо сучасного сакрального мистецтва: «Сьогодні по-різному трактують ікону, стверджуючи, що це відображення. Але це ще й з’явлення, адже ікона завжди малювалася для зустрічі очима, і якщо ви будете дивитися на ікону, то перше, що побачите – це очі. Ікона завжди працювала в такий спосіб, спілкуючись із людиною, яка залишалася з нею наодинці й при цьому не відчувала себе самотньою». Мистецтвознавець переконаний, що в сакральному мистецтві повинна бути присутня образність, оскільки без образу нема й розмови.
На урочистому відкритті експозиції також виступили представники дипломатичних місій сусідніх країн: консул Генерального консульства Угорської Республіки в м. Ужгород Боднар Жолт та консул Генерального консульства Словацької республіки в м. Ужгород Янка Дворецька.
Відвідати виставку можна до 12 травня 2019 року.
Текст: Людмила Козловська
Фото: Наталія Павлик
© Культурно-мистецька фундація Brovdi Art
