У музеї сучасного українського мистецтва Корсаків презентували мультикультурний проект «ІНТРО»

19

липня

2019

У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку триває виставка «Інтро» – масштабний мультикультурний проект, що представляє творчість близько 40 митців із усієї України.

Це 9 малих кураторських проектів, об’єднаних магістральною ідеєю – відтворення процесу від зародження ідеї до її втілення з аналітичним та інтелектуальним оформленням. «Хотілося нагадати співвітчизникам, що наша культурна історія твориться не у бюрократичних установах чи заангажованих структурах. «Інтро» – надання можливості відкритого висловлення «інтимним» проектам. Це рух до справжності, мистецтво малих кроків у пізнанні нашої даності світу та самоутвердження в ній», – зазначив під час відкриття координатор проекту Тарас Табака.

Бриколажна форма проекту дозволила довільно, без пересторіг об’єднати твори, що належать як до традиційних видів  – живопису, графіки та пластики, так і мультимедійного мистецтва, цифрової фотографії, артоб’єкти та інсталяції. Такий підхід до візуального ряду експозиції – скрупульозне вибудовування лінії своєрідної мистецької перспективи.

За задумом, проект «Інтро» провокує глядача стати співавтором загального сценарію, таким собі «будівничим» мізансцен окремих дій. Адже представлені кураторські проекти не дають готових відповідей. Це радше своєрідна провокація зануритися разом із художниками у їхні пошуки, просуваючись крізь нетрі суб’єктивного тлумачення попереднього досвіду. Експозиція «Інтро» не порушує питання з’ясування стосунків із минулим. Це розлога оповідь про теперішній час, особистісне світовідтворення та досвід, що дозволяє міркувати про майбутнє як особливе відчуття, що об’єднує простір та явища.

Трансформації ідейних змістів презентують 9 проектів, де кураторами виступають власне художники. При такому підході координатора проекту згадуються слова Марселя Дюшана: «Я не вірю в мистецтво, я вірю в художників». Адже у такому разі художник стає не стільки приборкувачем власних візій чи спостережень, скільки режисером діалогічної конструкції, в основі якої перехід від наративності до метафоричності.

«Каліграфічні вправи» (куратор Тарас Табака, учасники – Анна Миронова, Ната Попова, Михайло Ходанич та Юлія Хоменко, Владислав Габда, Олександр Бабак, Альбіна Табака, Іван Небесник, Лілія Кадар, Тарас Табака, Андрій Возницький, Олексій Динник, Оксана Довганич) – своєрідна інверсія каліграфічності з її артикульованою досконалістю та краснописанням. Саме жест чи інтуїтивний рух, довільні начерки на самоті, не обмежені засобами виразу, – прояв інтимної довіри до світу у еру інформаційних технологій.

«Приват» (куратор Наталія Тарнай, учасники – Дар’я Єгорова, Катерина Моргентал, Каша Потрогош, Наталія Тарнай) – проект, у якому за допомогою віртуальних зображень актуалізується питання прийняття власного «Я». Завдяки доповненій реальності авторки демонструють полярність «відфільтрованого» зовнішнього образу та приховані внутрішні пошуки власної свободи.

            «Іконостас Карпат» (куратор Руслан Тремба, учасники – Володимир Ульянов, Емма Тремба, Василь Кадар, Руслан Тремба) – артоб’єкт, що є своєрідною спробою вийти за межі традиційного сприйняття форми, образу та місця. У  варіанті куратора іконостас – це  ворота між Небом і Землею; місце, де особистість та его розчиняються у світовій гармонії. Об’єкт вирізняє поліваріантність представлення, де творче «Я» окремих художників поглинає загальний задум проекту.

«Живопис» (учасники – Василь Кадар, Емма та Руслан Тремба, Володимир Ульянов) – проект-відповідь чотирьох художників на «Іконостас Карпат». Кольорово-пластичні  рефлексії – приклад тотальної віри у можливості живопису, намагання осягнути невидимі рівні світу через умовні засоби висловлювання.

«Індекс 38020» (куратор Тамара Бабак (резиденція «Великий Перевіз»), учасниця – Саша Макарська) – проект-історія, такий собі нотатник вражень, думок та спостережень мисткині під час перебування в арт-резиденції «Великий Перевіз» на Полтавщині. У живописній мозаїці творів проглядається гармонія так званих «малих світів» з їхньою плинністю, непорушною сталістю та наскрізним спокоєм.

«Рівновага» (куратор Оксана Гаврош, учасники – Белла Логачева, Ната Попова) – фотопроект, у якому замкнене в караваджинських традиціях усамітнення Нати Попової зіставляється з безапеляційним, беззахисним виходом у простір із присмаком Альбера Камю Белли Логачевої. Різні школи професійних трактувань та точок споглядання підкреслюють емоційну витонченість в оцінках нашого внутрішнього та зовнішньо его у пошуках гармоній. 

«Закон Паркінсона» (куратор Роберт Довганич, учасники – Іван Небесник, Олександра Лівень, Роберт Петричка, Роберт Довганич, Тарас Вовчин) – фотопроект, що розкриває перший закон британського історика Сиріла Паркінсона: «Праця заповнює час, що виділений на неї». У такому разі художник стає своєрідним «заручником» часу, його маніпуляцій та витівок, які ми, автори, подеколи називаємо просто цейтнотом.

«Мутації любові» (куратор Іштван Кус, учасники – Богдан Сорока, Юрко Коваль, Ніна Мурашкіна, Тетяна Русецька, Анастасія Подерв’янська,  Альбіна Ялоза, Карина Арутюнян, Іштван Кус) – ще один погляд на одну з вічних тем  –   Любові земної і небесної, що об’єднала у проекті представників різних шкіл та напрямків. Ліногравюра та текстиль, живопис та графіка, артоб’єкти і живопис на склі – варіації прояву загостреної, вибухової, контраверсійної, всеохопної Любові, де святе і грішне – взаємопроникаючі світи.

«Земля» (куратори та учасники – Ната Попова, Олег Токар) – артоб’єкт-медитація. Цілеспрямований вплив людини на Землю змінює її, перетворюючи на світ олюдненої субстанції. І якщо різні предмети та явища можуть виникати і зникати, то субстанція – нестворювана і незнищенна. Вона тільки змінює форму свого буття, переходить із одного стану в інший.

Для Музею сучасного українського мистецтва Корсаків «Інтро» – один із найбільших проектів на сьогодні. Його поліфонічність органічно вписується в загальну концепцію діяльності фундаторів музею Віктора та Лесі Корсаків  – «Змінюємо минуле, думаємо про теперішнє, творимо майбутнє». Це своєрідна легалізація влади мистецтва, сили думки і перспективи концептуальних проекцій. У такому контексті «Інтро» – багатоаспектний вступ, насиченість якого доступна вдумливому глядачеві та відображає тенденції переосмислення та співставлення досвіду минулого та сучасного з прискіпливим вдивлянням у майбутнє.

Оксана Гаврош, мистецтвознавець
Фото Роберт Довганич, Ната Попова, Роберт Петричка