ОЛАШИН ВАСИЛЬ (Молодший)

Член Національної спілки художників України (2002), лауреат премії імені Й. Бокшая та А. Ерделі (2004, 2012).

Народився Василь Олашин 30 травня 1969-го року в Ужгороді в родині відомого скульптора Василя Олашина. Як згодом розповів батько, якби знав, що син теж стане митцем, назвав би його інакше, аби не плутали, але вже є, як є. Саме батько і став першим учителем сина. Відтак талановитий юнак вступив до Ужгородського училища прикладного мистецтва, яке закінчив у 1988-му році (відділ художньої обробки дерева). Викладачами з фаху в Олашина-молодшого були Й. Пал та Ф. Лащак. Згодом Василь продовжив навчання в Українській академії мистецтв та архітектури на факультеті скульптури. Тут досвід та знання переймав у М. Олексієнка, І. Макогона, В. Чепелика.

Як і його батько, Василь Олашин – скульптор. До речі, батьківські настанови й зіграли свою роль при виборі мистецького профілю. В результаті, у двох Василів із однієї родини чимало й спільних проектів, один одному нерідко допомагають, і не тільки порадами.

Проте якщо Василь Олашин-старший захоплюється великими, просторовими об’єктами, то Василь Олашин-молодший спеціалізується на скульптурі малих форм. Працює також у жанрі станкової і монументальної пластики. Майстер любить експериментувати, хоча в технічному сенсі все ж таки віддає перевагу роботі бронзі, мармуру та граніту. «Це найбільш зручні матеріали, з якими можна працювати і воно здатне передати деталі задуманого твору», – зазначив В. Олашин. Продовжує працювати з деревом.

Серед тем, до яких звертається митець, одвічні – тема сім’ї, краси, жіночності, митець осмислює певні філософські категорії, знаходять відображення в його творчості й суспільні події. Так, зокрема, Василь Олашин-молодший відомий закарпатцям пам’ятником жертвам на Чорнобильській АЕС в Ужгороді – «Пам’яті чорнобильців», а також монументом Тараса Шевченка в Берегові. Проте основне місце в творчості митця займає жіночий образ. Чарівна, неймовірно приваблива в будь-якому образі чи іпостасі, жінка завжди – уособлення добра, краси, любові. Митець виважено і вдумливо виточує кожен елемент, кожну деталь роботи, і в результаті плавні, стримані лінії розповідають багато глядачеві про відчуття автора: «Біля моря», «Пісня» (2002), «Муза», «На схід» (2002), «Розмова» (2003), «Ундіна» (2008) та інші.

Скульптор розповідає, що досі перебуває в пошуку власного стиля та не зупиняється у розвитку. «Коли митець зізнається, що досяг всього, то це для нього справжній тупик. Тому сам постійно намагаюся шукати щось нове та цікаве. Сучасне мистецтво таке, що навіть із автомобільних запчастин ліплять фігури. Тому все залежить від бажання працювати та фантазії», – розповідає Василь Олашин-молодший.

Активний творчий шлях розпочав ще будучи студентом, на початку 1990-х років. Брав участь в обласних та всеукраїнських виставках. Зараз Василь Олашин-молодший – голова секції скульптури Закарпатської обласної організації Національної спілки художників України. Роботи митця зберігаються в музеях, зокрема, в Музеї сучасного мистецтва в Києві, а також у приватних колекціях.