Бурлін Олександр

Член Національної спілки художників України (1971).

Олександр Бурлін народився 10 серпня 1920 року в м. Хвалинськ (Саратовська обл., Росія). Здібності до малювання у хлопця проявились змалку, але розвивати їх у дитинстві не судилося. Тринадцятилітнім він залишився сиротою, а в 19 років став солдатом Червоної Армії. Брав участь у Другій світовій війні. Нагороджений бойовими відзнаками.

У повоєнні роки залишився жити і працювати в Ужгороді. Саме на Закарпатті митець зміг розвинути свій творчий дар, навчаючись у видатних художників Й. Бокшая, А. Ерделі, Г. Глюка. Переймаючи досвід колег, зосереджувався на пошуку власної манери письма. Також Бурлін навчався у Всесоюзному заочному художньому інституті. У 1946 – 1949 роках був художником газети «Радянське Закарпаття». А з 1949 року працював у виробничих майстернях Закарпатського відділення Художнього фонду УРСР.

Перебуваючи на Закарпатті, Олександр Бурлін виконував переважно пейзажі – цілісні полотна з єдиним простором, в узагальненій реалістичній манері та добірній колористичній гамі. Роботи художника по-юнацьки вайлуваті, але скільки в цих непригладжених роботах щирості, внутрішнього імпульсу та скороминущого настрою. Життя складне і суперечливе, стверджує автор у роботі «Розлетілись орли з гнізда». Утвердилась нова дійсність: виросло молоде селище, яке грає зеленню і яскравою черепицею дахів, знайшли дорогу у великий світ діти, що виросли в загубленій e горах одинокій хатині; здавалося б, ось воно, торжество нового! Але… в стару хату, що дала життя орлиному племені, прийшло запустіння…

Окрім пейзажів автор створював жанрові полотна з непростими сюжетними лініями. Його пензлю належить картина «Останнім колом Дантового пекла», що зображує табір політв’язнів 30-х років, роботи військової тематики про Сталінградську битву, учасником якої був митець. І не випадково, очевидно, на республіканській виставці в 1989 році глядачі побачили полотно «Знищення міфа про божество», на якому художник розгорнув у картину давній етюд із натури, що зафіксував таємне, без свідків, зняття з постаменту пам’ятника Сталіну на нинішній площі Петефі в Ужгороді. Такі роботи стали образним вираженням власного бачення і розуміння художником ходу історії.

Митець – учасник обласних (з 1951 року), республіканських і закордонних (з 1969 року) художніх виставок. Провів три персональні виставки в Ужгороді (1970, 1981, 1991). Його твори експонували в Румунії, Угорщині, Чехо-Словаччині.

Твори художника зберігаються в ЗОХМ ім. Й. Бокшая (Ужгород), Музеї сучасного мистецтва України (Київ), зібранні Зігхарда Рашдорфа (Київ), Хвалинському художньо-меморіальному музеї (Росія), приватних колекціях в Україні та за кордоном. 

Помер Олександр Бурлін в 1994 році в м. Ужгород.